лібералізм

ЛІБЕРАЛІЗМ (від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.
В. Заблоцький

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Смотреть что такое "лібералізм" в других словарях:

  • лібералізм — у, ч. 1) Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій обстоював свободу буржуазії. 2) Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумство. || перен. Відступ від певних правил, норм етикету тощо. 3) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • лібералізм — 1) (дотримання вільнодумних поглядів), вільнодумство 2) див. поблажливість …   Словник синонімів української мови

  • лібералізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • націонал-лібералізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ідеології політичні — сукупність взаємопов язаних ідей, символів та переконань, призначених об єднувати людей задля спільних політичних цілей та дій Н. а відміну від ідеологій світоглядів (див. ідеологія), І.п. з явилися тільки в останні століття європейської історії… …   Філософський енциклопедичний словник

  • консерватизм — (від лат. conservo зберігаю, охороняю) 1) світоглядна орієнтація, умонастрій, які спрямовані на збереження певних традиційних засад суспільного розвитку та порядку; 2) сукупність ідейно політичних течій, концепцій та програм, певна тенденція… …   Філософський енциклопедичний словник

  • неолібералізм — (від грецьк. νεοζ новий та лат. liberalis вільний) одна з форм існування сучасного лібералізму. Подібно до лібералізму класичного, Н. ставить на меті пошук шляхів і умов, які могли б забезпечити стійкий і динамічний розвиток суспільства,… …   Філософський енциклопедичний словник

  • Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович …   Википедия

  • ліберальний — а, е. 1) Прикм. до ліберал 1) і лібералізм 1). || Пройнятий лібералізмом. •• Лібера/льне христия/нство напрям у рамках протестантської теології, що широко поширився у другій половині 19 ст. 2) заст. Який дотримується вільнодумних поглядів;… …   Український тлумачний словник

  • поблажливість — (про ставлення), невимогливість, терпимість, лібералізм, толерантність Пор. поблажливий I …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «лібералізм» >>

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.